Розповсюдження
та еколого-морфологічні особливості зелених жаб на території м.Павлограда
Автори:Кравченко
Євгенія та Кравченко Анастасія
Під час роботи над проектом виконали
такі завдання:
Дали відповіді на запитання:
Чи
зміниться життя на Землі за відсутності природних форм або взагалі будь-яких
форм земноводних?
Чи
є гібриди зелених жаб лише «продуктом» забруднення навколишнього середовища?
Чи
можливе зменшення впливу людини на популяції зелених жаб?
Провели польові та лабораторні дослідження які
дозволили нам:
Вивчити
статеву структуру гібридних та природних популяцій зелених жаб;
Розробити
діагностику представників зелених жаб за морфологічними ознаками.
Провести
аналіз зміни структури популяцій залежно від ступеня урбанізації
Об'єкт дослідження
– фауна зелених жаб
Предмет дослідження
– видовий склад, поширення, гібридизація.
Основу
роботи склав матеріал, який зібрано під час польових досліджень, що проводилися
в період сезонної активності видів зелених жаб на території м. Павлоград протягом 2011-2013 рр.
Опрацьовано та зроблено аналіз літературних джерел, що стосуються даної
проблеми.
Традиційним
у вивченні систематики хребетних, в тому числі і амфібій, вважається аналіз
зовнішніх морфологічних ознак.
Як
для виміру основних морфологічних ознак
бралися д о уваги форми голови, морди,
розмірів очей, довжини задніх ніг.
Довжина
тіла у різних представників комплексу зелених жаб відрізняється.
Найбільшими
є озерні жаби - у самок довжина тулуба 70 - 130 мм, у самців - 66 - 94 мм, за
літературними даними розміри тулуба 60 - 170 мм. Найдрібнішими є ставкові жаби:
самки - 50 - 71 мм, самці - 47 - 66 мм.
Гібриди мають середні розміри в порівнянні з батьківськими видами - самки - 58
- 88 мм, самці - 58 – 84 мм.
Ряд Безхвості земноводні
Родина Жаби
Жаба озерна
Жаба ставкова
Жаба їстівна(гібрид)
На
території м. Павлограда аномалії
кінцівок амфібій вивчали у різних місцях ареалу . До аномалій належать олігодактилія
– відсутність одного або декількох пальців; ектрадактилія – порок у вигляді
клешні.
Ектрадактилія
Олігодактилія
Серед
групи проаналізованих особин нами виявлено 7 особин з відхиленнями у розвитку.
З них 4 особини з аномаліями у будові кінцівок та 3 – з травмами, отриманими в
постнатальному періоді. В проаналізованих особин виявлено наявність двох типів
аномалій: ектрадактилію (порок у вигляді клешні) та олігодактилію (відсутність
одного або кількох пальців).
У
сучасних умовах у м. Павлоград спостерігається надмірне техногенне, навантаження
на різні природні процеси. Головні чинники цих процесів наступні:
–
Відносно високий рівень забруднення повітря, ґрунтів і води.
Викиди
забруднюють ґрунт, який певною мірою можна вважати місцеперебуванням багатьох
наземних земноводних і майже всіх видів плазунів. Забруднення повітря та ґрунту
здійснює негативний вплив на тварин. Водяні екосистеми забруднюються стічними
водами й, у той же час, інтенсивно використовуються їх ресурси. Таким чином, й
у водяних екосистемах значно погіршилися умови існування водно-болотного
комплексу земноводних, що позначається на їх чисельності.
–
Утворення та накопичення промислових і побутових відходів. В області складування
цих відходів відбувається в балках, ярах і відпрацьованих кар’єрах, що
призводить до забруднення довкілля, особливо підземних, поверхневих вод і
ґрунтів.
–
Великі площі порушення земель різними підприємствами.
–
Надмірне випасання худоби у залишкових степових, лугових і балкових системах із
поступовим господарським втручанням у лісові біогеоценози.
Різні
лісові екосистеми виявилися найстійкішими. Ступінь їх порушення перебуває в
межах слабкого та середнього рівня. Саме тому, порівняно з іншими екосистемами,
тут збереглося найбільше біорізноманіття земноводних.
На
основі проведених досліджень ми змогли
дати відповідь на поставлені нам запитання.
Зміна
природних екосистем, а також антропогенний вплив, що досягнув великих масштабів
сильно вплинув на чисельність земноводних. Поступово гібридні форми зелених жаб
витісняють природні, це може призвести до катастрофічних наслідків.
Гібриди
зелених жаб являються не лише «продуктом» впливу навколишнього середовища. Вони
можуть бути і як результат спадкових мутацій.
За
умови зменшення антропогенного впливу можливе поступове збільшення чисельності
груп зелених жаб.
Як
інформаційні джерела були використані:
1. Ананьева Н.Б.
Земноводные и пресмыкающиеся / Н.Б. Ананьева, Л.Я.Боркин, И.С. Даревский, Н.Л.
Орлов // Энциклопедия природы России. - М. : ABF, 1998. - 576 с.
2.
Банников А. Г. Земноводные и пресмыкающиеся / А. Г. Банников
// Жизнь животных. – М. : Просвещение, 1969. – Т.4, ч. 2. – С.48-128.
3.
Бергер Л. Является ли прудовая лягушка Rana
esculenta complex обыкновенным гибридом? / Л. Бергер // Экология. - 1976. -
№2. - C. 37-43.
4.
Булахов В. Л. Біологічне різноманіття України.
Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни (Amphibia et Reptilia) : монографія / В. Л. Булахов., В. Я. Гассо., О. Є. Пахомов; / за заг. ред.
проф. О. Є. Пахомова – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. –
420
5.
Пащенко Ю. I. Екологія і господарське
значення ставкової жаби на Україні / Ю. I. Пащенко // Наук. зап.
Київського ун-ту. – К., 1959. – №
1. – С. 93-117.
6. Экологические
основы природопользования // Под ред. Н. П. Грицан. - Днепропетровск : ИППЭ НАН
Украины, 1998.- 409 с.
7 7.Яблоков А.В.
Популяционная биология / А.В. Яблоков. - М.: Высшая. школа, 1987. - 303 с.





Комментариев нет:
Отправить комментарий